vijskova_biblioteka

Військова бібліотека

Ті, хто був на лінії фронту, знають: війна – це не лише активні бойові дії. Це, здебільшого, тривале тягуче затишшя, очікування “грози”, яке виснажує морально і фізично часом більше за мінометні обстріли. Коли день за днем не відбувається нічого (але при цьому ворог близько, часом настільки, що його позицію видно й без бінокля!), а ти сидиш у бліндажі або ж хаті – починає “їхати дах”. Не секрет, що чимало бійців схиляються до вживання і зловживання алкоголем – дарма, що це суворо заборонено. Волонтери, замучені здобуттям найнеобхідніших речей, не в змозі забезпечити їм ще й альтернативне дозвілля.

«Військова бібліотека» – це складова великого проекту з протидії пияцтву на передовій «Не-Синій». Ми збираємо книжки для місць постійної дислокації частин, обладнуємо бібліотеку. За бібліотекою «закріплюється» кілька волонтерів, які курирують проект. Солдат, що бажає почитати книжку, повідомляє про це волонтерові, а після прочитання відбувається обговорення книжки у телефонному режимі. За кожну прочитану книжку солдат отримує невеличкий бонус.

Ми уже зібрали і передали кілька сотень книжок у 30 бригаду. Ось відгук координаторки проекту:

“Друг пішов добровольцем у ЗСУ, і, як водиться, опинився у типовому оточенні армійських бід: безпробудне “аватарство”, неможливість вийти до міста, відсутність будь-якого дозвілля за періодів затишшя тощо. Товариство – здебільшого шахтарі. Зморені життям, байдужі до “тонких матерій” чолов’яги. “Тут навіть книжок немає!” – нарікав друг. “Ну, це якраз вирішується!” – подумала я.

Невдовзі “Новою Поштою” хлопцям приїхала ціла бібліотека, презентована доброю людиною. Книжки були найрізноманітнішого спрямування: від Дена Брауна до Джеймса Джойса. Фантастика, наукова література, сучасна українська творчість…

“Навіщо аж стільки?! Ми ледве дотягли то все!” – пробурчав товариш у слухавку.

За день передзвонює: “Ти не можеш собі цього уявити, ВОНИ ЧИТАЮТЬ!!! УСІ! Ти змінила українську армію, я ніколи не думав, що ці хлопці можуть бути охочими до книги!”.
У добровольчих структурах, у складі однієї з яких і я, міні-бібліотеки на базах давно стали ознакою гарного тону. Книжкова полиця – це такий дріб’язок у порівнянні з коштовним оснащенням чи медикаментами, котрих хронічно бракує. Та саме книга часом виявляється рятівною – від нападів відчаю, нудьги чи страху. Це так просто – як і все геніальне.